Процес виникнення кафедр у МКІ, в порівнянні з іншими колишніми закладами освіти, що виникли в той же час, відбувався дещо незвичним шляхом. Із особливостей, характерних для Миколаївського кораблебудівного інституту, у цьому відношенні слід виділити дві: по-перше, базою інституту став середній технічний навчальний заклад, в якому була відсутня кафедральна структура як така; по-друге, у початковий період становлення інституту практично був відсутній скільки-небудь помітний приплив викладачів із вченими ступенями та досвідом роботи в традиційно структурованих закладах вищої освіти (з причин, що в основному не залежать від інституту: провінційність Миколаєва, відсутність житлового фонду для викладачів, тощо). Тому МКІ довелося загалом повторити, щоправда в прискореному темпі, шлях становлення вищої технічної інститутської освіти.
За цією схемою зазвичай веде роботу невелика кількість глибоко відданих справі ентузіастів, які із великими труднощами створюють спеціалізовані лабораторії та кабінети, навколо яких концентрувалися викладачі та вчені, що забезпечували на належному рівні навчання майбутніх інженерів та проведення наукових досліджень. Тому, прообразом кафедри ДВЗ,У та ТЕ та всіх інших кафедр машинобудівного профілю стала теплотехнічна лабораторія та кабінет при ній, які виникли як ми вже знаємо на базі машинобудівного відділення середнього механіко-технічного училища та біля витоків якої стояв І.С. Некрасов.
На початку 30-х років із остаточним набуття МКІ статусу інституту починає формуватися традиційна за нинішніми поняттями кафедральна структура. У 1931 році серед перших з'являється кафедра головних суднових механізмів, що забезпечує викладання всіх спеціальних дисциплін машинобудівного профілю та дисциплін, що охоплюють теоретичні основи теплотехніки. Очолив цю кафедру той самий І.С. Некрасов. І це дає нам право вважати, що 1931 рік є роком виникнення саме кафедри "Двигуни внутрішнього згоряння, установки та технічна експлуатація".
У жовтні 1937 р. кафедра отримала назву "Головні та допоміжні суднові механізми". Завідувачем кафедри продовжував залишатися професор Некрасов І.С.
У 1938 р. кафедру поділяють на дві "Головні суднові механізми" (зав. кафедрою проф. Некрасов І.С.) та "Допоміжні суднові механізми" (зав. кафедри проф. Бугрінов Н.В.).
У 1939 р. із приходом до інституту доцента В.В. Лаханіна кафедра головних суднових механізмів була поділена на дві: кафедра суднових парових котлів та суднових парових двигунів (зав. кафедрою доц. В.В. Лаханін) та суднових двигунів внутрішнього згоряння (зав. кафедрою проф. І.С. Некрасов).

1928 р. Група студентів, які закінчили технікум кораблебудування (прообраз МКІ) за спеціальністю "Двигуни внутрішнього згоряння". Другий ряд, у центрі І.І. Носенко – майбутній міністр суднобудівної промисловості СРСР, крайній праворуч – Т.К. Синельников – майбутній ініціатор створення Морського Реєстру СРСР.

1939 р. Група працівників МКІ. У центрі – завідувач кафедри суднових ДВС професор І.С.Некрасов, другий праворуч – завідувач теплотехнічної лабораторії Т.Є.Епельман